Міни і вибухонебезпечні
предмети забрали і скалічили безліч людських життів. Цей жах триває і зараз.
8-го грудня 2005-го року, на
рівні Генеральної Асамблеї ООН прийнята резолюція № A/RES/60/97, в якій
висловлюється глибока стурбованість і занепокоєність масштабними гуманітарними
проблемами, викликаними наявністю цієї грізної зброї – мін і вибухонебезпечних
пережитків війн і військових конфліктів. У даній резолюції підкреслюється
необхідність посилення уваги з боку держав, котрі зіштовхуються з мінної
загрозою, а також проводиться відвертий заклик до країн, громадських і не
урядових організацій з метою запобігання подальшого використання мін та інших
аналогічних небезпечних вибухових пристроїв.
4 квітня офіційно проголошено
Міжнародним днем просвіти з питань мінної небезпеки і допомоги в діяльності,
пов’язаної з розмінуванням. Небезпека, яку несе в собі використання цього виду
озброєнь, має більш серйозні і більш тривалі соціально-економічні наслідки як
для мирного населення держав, де є проблема мін і замінованих об’єктів, минулих
наслідків військових конфліктів, так і для тих, хто використовує цю зброю у
своєму арсеналі.
Декілька загиблих щороку
- трагічна реальність. Гинуть дорослі, намагаючись здати небезпечну знахідку до
пункту прийому металобрухту або при спробі розібрати пристрій з метою отримати
вибухову речовину; гинуть діти, які з цікавості підкладають боєприпаси у
багаття.
Натрапити на небезпечну
«іграшку» можна практично скрізь: у лісі, у старому окопі, на свіжозораному
полі, на власному городі й навіть на вулицях міст. І якщо вибухові пристрої
серійного зразка легко розпізнати за зовнішнім виглядом і діяти відповідно до
ситуації, то саморобну вибухівку, що може з’явитися на вулицях міст і селищ, розпізнати
набагато складніше. Небезпека терористичних актів, від яких не застрахована
жодна країна світу, робить питання поводження із невідомими, залишеними без
догляду речами украй актуальним.
Фахівці цивільного
захисту рекомендують вчителям і батькам обов’язково проводити з дітьми бесіди
щодо поводження з невідомими предметами і пристроями.
Під
вибухонебезпечними предметами слід розуміти будь-які пристрої, засоби,
підозрілі предмети, що здатні за певних умов вибухати.
До вибухонебезпечних
предметів належать:
• вибухові речовини —
хімічні з'єднання або суміші, здатні під впливом певних зовнішніх дій
(нагрівання, удар, тертя, вибух іншого вибухового пристрою) до швидкого
хімічного перетворення, що саморозповсюджується, з виділенням великої кількості
енергії і утворенням газів.
• боєприпаси - вироби
військової техніки одноразового вживання, призначені для враження живої сили
супротивника. До боєприпасів належать:
- бойові частки ракет;
- авіаційні бомби;
- артилерійські боєприпаси (снаряди, міни);
- інженерні боєприпаси (протитанкові і протипіхотні міни);
- ручні гранати;
- стрілецькі боєприпаси (набої до пістолетів, карабінів, автоматів тощо);
• піротехнічні засоби:
- патрони (сигнальні, освітлювальні, імітаційні, спеціальні);
- вибухові пакети;
- петарди;
• ракети (освітлювальні, сигнальні);
- гранати;
- димові шашки.
• саморобні вибухові пристрої - пристрої, в
яких застосований хоча б один елемент конструкції саморобного виготовлення:
- саморобні міни-пастки;
- міни-сюрпризи, що імітують предмети
домашнього побуту, дитячі іграшки або речі, що привертають увагу.
Зазвичай, при
знаходженні серійних мін, снарядів, гранат дорослі негайно викликають фахівців,
які огороджують район і знешкоджують небезпечні знахідки. Інша справа – діти.
Природна цікавість спонукає їх до небезпечний експериментів. Діти підкладають
боєприпаси у багаття, випробують їх на міцність ударами, намагаються розібрати,
приносять додому, у двір, до школи. Тому так важливо пояснити учням наслідки
подібних дій, навчити правилам поведінки у таких ситуаціях.
У разі знаходження
вибухонебезпечного пристрою ЗАБОРОНЕНО:
- наближатися до предмета;
- пересувати його або брати до рук;
- розряджати, кидати, вдаряти по ньому;
- розпалювати поряд багаття або кидати до нього
предмет;
- приносити предмет додому, у табір, до школи.
Необхідно негайно
повідомити міліцію або дорослих про знахідку!
Земля таїть багато
небезпечних знахідок, на які можна натрапити під час прогулянок лісом, походів
і стати їх жертвами, навіть, не підозрюючи про це. Ніхто не може гарантувати,
що у землі під багаттям, розкладеним на лісовій галявині, немає снарядів часів
війни.
Під час прогулянок в
лісі або в туристичному поході:
1. ретельно вибирати
місце для багаття. Воно повинно бути на достатній відстані від траншей і
окопів, що залишилися з війни;
2. перед розведенням
багаття в радіусі п'яти метрів перевірити ґрунт на наявність вибухонебезпечних
предметів щупом (або обережно зняти лопатою верхній шар ґрунту, перекопати
землю на глибину 40-50 см );
3. користуватися
старими багаттями не завжди безпечно, адже там можуть виявитися підкинуті військові
«трофеї» або такі, що не вибухнули;
4. у жодному випадку
не підходити до знайдених багать, що горять (особливо вночі). В цьому багатті
може виявитися предмет, що може вибухнути.
Практично всі
вибухові речовини чутливі до механічних дій і нагрівання. Поводження з ними
вимагає граничної уваги і обережності.
Слід пам’ятати, що розмінуванням, знешкодженням або знищенням вибухонебезпечних предметів
займаються тільки підготовлені фахівці-сапери, допущені до цього виду робіт.
Однією з серйозних
загроз сучасного суспільства є тероризм. Майже щоденно здійснюються терористичні
акти, унаслідок яких гинуть люди. Більшість цих злочинів здійснюються з
використанням вибухових пристроїв. Нерідко це саморобні, нестандартні пристрої,
що їх складно виявити, знешкодити або ліквідувати. Злочинці зазвичай поміщають
їх в звичайні портфелі, сумки, банки, пакунки і потім залишають у багатолюдних
місцях. У такому разі важко відрізнити сумку з вибухівкою від такої ж сумки, залишеної
забудькуватим пасажиром у громадському транспорті. Часто такі міни-пастки мають
досить привабливий вигляд. Відомі випадки застосування їх у авторучках,
мобільних телефонах, гаманцях, дитячих іграшках.
Тому бездоглядні
предмети в транспорті, кінотеатрі, магазині, на вокзалі тощо вимагають
особливої уваги.
Є декілька ознак, що
дозволяють припустити, що маємо справу з вибуховим пристроєм. Слід звертати
увагу на:
- припарковані біля
будівель автомашини, власник яких невідомий або державні номери якої не знайомі
мешканцям, а також коли автомобіль давно непорушно припаркований;
- наявність у
знайденому механізмі антени або приєднаних до нього дротів;
- звуки, що лунають
від предмету (цокання годинника, сигнали через певний проміжок часу), мигтіння
індикаторної лампочки;
- наявність джерел
живлення на механізмі або поряд з ним (батарейки, акумулятори тощо);
- наявність розтяжки
дротів або дротів, що тягнуться від механізму на велику відстань.
Якщо знайдений
предмет видається підозрілим, потрібно повідомити про нього працівників міліції
чи ДСНС.
Якщо знайдено забуту
річ у громадському транспорті, доречно опитати людей, які знаходяться поряд. Бажано
встановити, кому річ належить або хто міг її залишити. Якщо господаря
встановити не вдається, потрібно негайно повідомити про знахідку водія (кондуктора).
У разі знаходження
підозрілого предмета у під'їзді будинку, потрібно опитати сусідів, можливо, він
належить їм. У разі неможливості встановити власника — негайно повідомити про
знахідку до
найближчого відділення міліції, до військкомату, органів місцевого
самоврядування, підрозділу ДСНС за телефоном «101».
Якщо підозрілий
предмет знайдено в установі, потрібно негайно повідомити про знахідку
адміністрацію.
У разі знаходженні
вибухонебезпечного пристрою:
1. Негайно повідомити чергові служби
органів внутрішніх справ, цивільного захисту;
2. Не підходити до предмету, не торкатися
і не пересувати його, не допускати до знахідки інших людей;
3. Припинити всі види робіт в районі
виявлення вибухонебезпечного предмету.
4. Не користуватися засобами радіозв’язку,
мобільними телефонами (вони можуть спровокувати вибух).
5. Дочекатися прибуття фахівців; вказати
місце знахідки та повідомити час її виявлення.
У випадку, коли в
будинку знайдено вибуховий пристрій й здійснюється евакуація:
- одягніть одяг з
довгими рукавами, щільні брюки і взуття на товстій підошві (це може захистити
від осколків скла);
- візьміть документи
(паспорт, свідоцтво про народження дітей тощо), гроші;
- під час евакуації
слідуйте маршрутом, вказаним органами, що проводять евакуацію. Не намагайтеся скоротити
шлях, тому що деякі райони або зони можуть бути закриті для пересування;
- тримайтеся подалі
від обірваних ліній енергопостачання.
Якщо будинок
(квартира) опинилися поблизу епіцентру вибуху:
- обережно обійдіть всі
приміщення, щоб перевірити чи немає витоків води, газу, спалахів і т.п. У
темряві в жодному випадку не запалюйте сірника або свічки - користуйтеся
ліхтариком;
- негайно вимкніть
всі електроприлади, перекрийте газ, воду;
- з безпечного місця
зателефонуйте рідним та близьким і стисло повідомте про своє місцезнаходження,
самопочуття;
- перевірте, чи
потребують допомоги сусіди.
Опинившись поблизу
вибуху, стримайте свою цікавість і не намагайтеся наблизитись до епіцентру, щоб
розгледіти або допомогти рятівникам. Найкраще, що можна зробити – залишити
небезпечне місце. До того ж, варто знати, що зловмисники часто встановлюють вибухові
пристрої парами, щоб, через деякий час після вибуху першої з них, пролунав
другий вибух. Зловмисники розраховують на те, що після першого вибуху на його
місці зберуться люди, у тому числі й представники силових структур, і при
повторному вибуху жертв буде набагато більше.
Отож:
- не слід робити
самостійно жодних маніпуляцій із знахідками або підозрілими предметами, що
можуть виявитися вибуховими пристроями;
- виявивши річ без
господаря, треба звернутися до працівника міліції або іншого посадовця; не
можна торкатися знахідки;
- не користуйтеся
мобільним та радіозв’язком поблизу підозрілої знахідки.
Для поштової
кореспонденції з пластиковою міною характерна надмірна товщина, пружність, вага
не менше 50 г
і ретельна упаковка. На конверті можуть бути різні плями, проколи, можливий
специфічний запах. Повинно насторожити настирне бажання вручити лист неодмінно
в руки адресата і надписи на кшалт: «розкрити тільки особисто», «особисто в
руки», «секретно» і т.п. Підозрілий лист не можна відкривати, згинати,
нагрівати або опускати у воду.
Поради керівнику
навчального закладу:
Останнім часом
почастішали випадки телефонних повідомлень про замінування приміщень та
виявлення підозрілих предметів, що можуть виявитися вибуховими пристроями.
На такий випадок пропонуємо
заходи попереджувального характеру:
• посилити пропускний
режиму при вході і в'їзді на територію закладу, пильнувати системи сигналізації
і відеоспостереження;
• проводити обходи
території закладу і періодичну перевірку складських приміщень на предмет
своєчасного виявлення вибухових пристроїв або підозрілих предметів;
• організувати
проведення спільних із працівниками цивільного захисту, правоохоронних органів
інструктажів і практичних занять з питань дій у разі загрози або виникнення
надзвичайних подій.
У разі виявлення
підозрілого предмета працівниками навчального закладу чи учнями потрібно негайно
повідомити правоохоронні органи, територіальні органи управління з питань
цивільного захисту.
До прибуття
оперативно-слідчої групи керівник навчального закладу повинен дати вказівку
співробітникам знаходитися на безпечній відстані від знайденого предмета.
У разі потреби – евакуйовувати
людей згідно наявному плану евакуації.
Потрібно забезпечити
можливість безперешкодного під'їзду до місця виявлення підозрілого предмету
автомашин правоохоронних органів, співробітників територіальних органів
управління з питань цивільного захисту, пожежної охорони, невідкладної медичної
допомоги, служб експлуатації, забезпечити присутність осіб, що знайшли
знахідку, до прибуття оперативно-слідчої групи.
У всіх випадках керівник
навчального закладу дає вказівку не наближатися, не чіпати, не розкривати і не
переміщати підозрілу знахідку, зафіксує час її виявлення.
Немає коментарів:
Дописати коментар